Географічна карта - Мдіна (L-Imdina)

Мдіна (фінік., L-Imdina, Mdina) — мальтійське місто.

Населення — 278 осіб (2005).

Засноване у III тис. до н. е. У XI ст. до н. е. опинилося під владою фінікійців, що збудували перші міські мури. Фінікійська назва поселення — Малет (тобто «прихисток») — згодом була поширена на весь острів.

У VII ст. до н. е. владу над островом і містом здобули карфагеняни, а після Другої пунічної війни — римляни. Християнство до Мдіни приніс апостол Павло — корабель, на якому він плив у 60 році затонув біля мальтійських берегів.

У 870 році острів захопили араби, за панування яких Малет набув традиційного для мусульманського Сходу планування — власне місто (медіна) і ремісниче передмістя. Медіна згодом виокремилася в окреме поселення, за яким збереглося трохи переінакшене ім'я — Мдіна. Після завершення захоплення норманами Сицилії, в 1091 році вони захопили і Мальту разом з її столицею.

З 1282 — під контролем Арагона. Щонайменше з арагонських часів (а можливо й раніше) у Мдіні селилася переважно місцева знать — звідси друга назва міста, «Citta Notabile». У 1530 мальтійці надали притулок іоаннітам — за умови сплати символічного орендного внеску і гарантій самоврядування. Лицарі дотримувалися цієї домовленості аж до ліквідації їхньої держави (1798), проте центр господарського життя швидко змістився до поселень, зведених ними на узбережжі — спочатку до Коттонери, а потім — до Валетти.